Нептун
Тихше їдеш – далі будеш
У мережі: з 1846 року
Улюблений шкільний предмет: математика
Мрія: побачити океан
Брат: Уран
The Sunful Eight
Ось ви й тут. Я Нептун – восьма і найвіддаленіша від Сонця планета. Я третій за масою серед цієї вісімки і не просто так вважаюся планетою-гігантом. Містером крижаним-гігантом.

До речі, мене не видивилися у телескоп, а вирахували математично. Поки я такий єдиний. Прикро, що з того часу (1846 земного року) у мене минув лиш один повний нептунський рік. Просто Нового року мені доводиться чекати майже 165 років земних. На свята я не багатий. Проте дні летять швидко – кожні 16 годин календар перегортаю. Тільки не на 3 вересня. Не люблю Шуфутінського.

Ем, якщо вам цікаво, то мою орбіту перетинають недо-планета Плутон, а також комета Галлея. Так що мені тут не нудно.


Обережно, дує!
У мене тут найсильніші вітри, між іншим. Їх швидкість сягає 2100 км/год. Так, майже в два рази більше, ніж швидкість звуку на Землі.
Так, я блакитний
Яскравий колір, приємний для ока. Але не для науковців. Вони і досі не знають, чому я такий. Думають, що у всьому винен метан в атмосфері.
Перший з кінця
Раніше далі мене від Сонця був Плутон, але тепер статус найбільш далекої планети перейшов до мене. Так ще й серед космічних апаратів тільки Вояжер-2 до мене долітав. Треба переїжджати вже з Російської на Коновальця, бо занадто це далеко.
Живу з чудовиськами
Я розумію, що я – Нептун, бог морів, але називати усі мої супутники морськими чудовиськами...
Ви-то назвали і далі пішли, а мені ж з ними жити. Думай-те.
R.I.P. Тритон
Найбільшому моєму чудовиську залишилося жити всього три з половиною мільярди років. Згине ще дитиною. Він буде розірваний гравітацією, після чого стане ще одним кільцем навколо мене. Бідося моя.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website